ПОРАДИ ЩОДО СПІЛКУВАННЯ І ВИХОВАННЯ ПРОБЛЕМНОЇ ДИТИНИ

1.     Якщо дитина проявляє садистські  нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.

2.     Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.

3.     Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.

4.     Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.

5.     Із кінозалу (домашнього) виключити перегляд фільмів і телепередач із сценами насилля, жорстокості

6.     Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання.

7.     Роз’єднати хулігана і жертву Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.

8.     Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.

9.     Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.

10. Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і  вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.

 

 

 

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПРОБЛЕМНИМ ПІДЛІТКОМ

І КЛАСНИМ КЕРІВНИКОМ В  КРИЗОВИЙ СТАН ДЛЯ НИХ

1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан ( проблема) тимчасові і швидко пройдуть Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Зацікавтесь, що саме  турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!

5. Використовуйте слова, речення, які будуть сприяти встановленню контактів: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний і іншим і унікальний як особистість Кожна людина незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.

7. Недооцінка гірша ніж переоцінка, надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряйте і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціалістів ( лікаря, психолога), якщо щось насторожило вас у поведінці підлітків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО РОБОТИ З УЧНЯМИ, ЯКІ ВІДНОСЯТЬСЯ ДО ГРУПИ РИЗИКУ

1. Необхідно дати відчути дитині, що вона належить до групи, класу, не відторгнута і займає важливе місце в колективі. Однак не можна примушувати її жити в "кучі” і обов’язково бути на очах. Кожен має потребу в тому, щоб побути наодинці з самим собою, тим більше дитина.

2. Заохочуйте дитину в тому, щоб вона дозволяла собі приємно проводити час, яке потребує взаємодію з людьми.

3. Виставляйте малюнки дитини, поробки, твори, одним словом, все те, що може зацікавити оточуючих. Це буде підвищувати впевненість дитини в собі, почуття самостійності. Хваліть її частіше. Допоможіть їй розпізнати та виразити приховані почуття, використавши для цього такі надійні канали, як малювання, роботу по дереву, ліплення, шиття ляльок, читання вголос розповідей, музику. Частіше запитуйте що вона відчула в тій чи іншій ситуації...

4. Дізнайтесь, з ким дитина хотіла б працювати в групі і хто з дітей має на неї найбільший вплив. Розробіть план дій для дитини його бажаним партнером.

5. Записуйте на аркуші паперу або реєструйте подумки скільки разів на день ви звертались до дитини і скільки разів ви висловили позитивні репліки і коментарі в її адресу. Перевіряйте цей "список” в кінці дня. Це буде нагадувати вам про ваше добре починання і про успіхи вашої дитини.

Поради батькам

Тільки довірливий контакт може сприяти тому, що надалі Ваша дитина звернеться до Вас за порадою чи допомогою або довіриться Вам. І тільки через повагу та підтримку Ви зможете допомогти один одному вирішувати свої проблеми.

Щоб попередити девіантну поведінку, необхідно дотримуватися таких правил виховання:

• Щодня поводьтеся так, аби максимально сприяти здоровому вибору вашої дитини.
• Виховуйте в дитині незалежність. Навчіть її саму приймати рішення й відповідати за них.
• Хваліть дитину: за добре виконану роботу, навіть за старання. Якщо критикуєте, то критикуйте вчинок, а не дитину.
• Будьте завжди готові обговорити з підлітком гострі для нього питання.
• Цікавтеся справами й захопленням своєї дитини.